От і вечір.Моя депресія розпростає метрові крила.
Закриває весь світ від мене образом того,кого любила.
Я про нього в минулому вже.Ви не вірте,а я намагаюсь.
Дивлюся у небо.Десь там Господь.Я,укотре,йому покаюсь.

От і ранок.Моя улюблена суміш кави і нікотину.
Намалюю красиву посмішку.Він не знатиме,що я гину.
Він не знатиме.Не питатиме.Він давно на це наплював.
І поплакала б-часу обмаль.На сьогодні так багато справ...

От і день.У натовпі людей все ж гостро почуваюсь одинокою.
Ще трішки.День у клопотах пройде,буде вечір самотнього спокою.
Я його проведу як відлюдниця-у компанії тільки з книгою.
Все у мене нормально,не думайте.Я ще виживу,я оклигаю.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись