Чому?
Ну чому так гидко на душі?
І чому так буває у житті?
Була людина і нема,
Жила вона й померла.

Кохали ми її понад усе
А зараз її нема...
Нема, як квітку ми зрізаєм
Яка хотіла жити і вмерла...
Вона була як та троянда в полі

Але прийшов тий гидкий буревій
Згубив цю квіточку лелову
І падають лелові лепестки
Мов пух літають у повітрі.

Це означає, що душа летить до Бога,
І не охоче їй спускатися до чорта
Який чекає, щоб упав ций лепесток.

Проходить час, хвилина й секунда
А вона пархає у повітрі
Не хочить покидать ций білий світ...

І ось вона подумала:
"Якщо я упаду до низу
То буде нехватати квітів.
А якщо я буду розправляти крила
То цю троянду будуть пам'ятати вічно..."

І тут троянда розгубилась
І чує крики здалека:
-Дивись, яка трояндонька гарненька
Лелова, пишна й одна...

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись