ФІОЛЕТОВИЙ вірш. ГРУДЕНЬ,

Бушує вітер, розганяє хмари,
І яблуні шепочуть уві сні.
Не спиться. Тихо. Спогадів примари
Являються некликані мені.

А спогади приходять, хоч не хочеш.
Багато їх, як крапель у дощі.
І тихо випливає перед очі
Твій образ з глибини душі.

Ті очі дивні, кольору фіалки,
Забрали спокій, відібрали сон.
І знову зорі з ночі й до світанку
Я споглядаю зі сумних вікон.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись