Зложу всі спогади в коробку
І покладу на дно життя.
Моя любов проста підробка,
Хоч буде думати - жива...
Яке пусте тепер життя.
Побиті крила під ногами,
І марно плакати ночами,
І марно звати. Не прийде.
Нема моєї долі вже ніде.
Давно забув, не пам'ятає,
Самотність душу розпікає.
І чорним відгуком луна:
"Чого ж ти знов така сумна?
Забудь його, його забудь!
Чужий тобі, з чужим не будь!
Забудь, забудь... І далі йди,
І світло в темряві знайди!
Знайди життя! Знайди вогонь!
Він ще розтопить лід твоїх долонь...

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись