- Мамо! ... Мамо!... - кричала я,
Та ніхто мене не чув...
І не відгукнувся теж ніхто,
Коли того хотіла я так палко.
Серце рветься на кусочки,
А зібрати його нікому.
От би зараз мати пригорнула до свого
Серденька міцно-міцно
І на душі стало б зразу тепло-тепло.
Але немає більше неньки,
Нікому тепер зібрать докупи
Те серденько моє дівоче,
Що до неї все лине й лине.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись