Скінчився день, так холодно...так темно....
Лиш зорі м'яко світять, та якось всеодно,
У гордій тишині залишившись з собою
Я довго-довго дивлюся в зачинене вікно....
І справді все було, і як я не замітила?
Я відігнала все, тепер хочу вернуть.
Була любов, було усе, та я це все покинула,
Тепер у серці колять осколки кришталю.
Так як тонка струна моя любов порвалася...
Заклеїти її не зможе вже ніхто.
А з часом все мине, любов почнеться заново,
Затихне сум, повториться все знов...
Але скінчиться день так весело, так тепло...
А зорі все світитимуть і буде всеодно...
У гордій тишині, залишившись з собою,
Ти будеш вже її, а я буду його!!!

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись