Нового життя ступав порогом
Озираючись кудись назад,
Відчуття не пéредáти словом...
Забуваєш ти минулий сад.

Коли все ставало під приціли:
Тамування та розлуки біль,
Відчаєм... Зізнайся ти всеціло
Боротьбою, як в останній бій.

Звільнення. Вбиваєш ті незгоди!
Пам'ятаєш, що душа, як мідь?
Радостю невірність — то свобода
Бездоганна, як грішная хіть?

З легкістю залишиш за дверима
Несказанну гонорливу ніч,
Коли все розказане очима...!
І розмову вперше віч-на-віч.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись