Квіти, як пахнули квіти,
І завжди поруч ти, де вони.
Десь в обіймах вечірнього світла,
Де час, наче, хтось зупинив.

Ніби ніколи небуло так тепло,
Ти до болю знайома історія,
Та давно все затихло, затерпло,
А залишилась ти, меланхолія.

Залишилась ще в тій весні,
Де мов цвіт беззахисний із виду,
Ти істинно живеш в мені,
Як пам'ять вічна про провину.


#меланхолія#лірика#пам'ять

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись