Я знаю, що кохання наше
Розтане, як на сонці перший сніг,
А зараз я кохана, я кохаю,
А може це крізь сльози сміх?

Та я не хочу, щоб ти бачив слоьзи,
бо ти промінчиков ввійшов в мої світи.
І на вогнем розпеченій дорозі,
Немов ковток холодної води.

Я знаю,що усе це марно,
Бо не своїм - чужим живу життям,
Та я тебе у них не відбираю,
А просто тимчасово не віддам.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись