Розтане, як на сонці перший сніг,
А зараз я кохана, я кохаю,
А може це крізь сльози сміх?
Та я не хочу, щоб ти бачив слоьзи,
бо ти промінчиков ввійшов в мої світи.
І на вогнем розпеченій дорозі,
Немов ковток холодної води.
Я знаю,що усе це марно,
Бо не своїм - чужим живу життям,
Та я тебе у них не відбираю,
А просто тимчасово не віддам.
Поділитися
Коментарі
*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись