* * *

Стривож хоч раз вечірню тишу,
у сон до мене завітай.
Я втому всю свою залишу,
чекати буду, так і знай.
збери з росин перлини чисті
і в дар для мене принеси
або зорини променисті
в шовкові коси заплети.
зіграй мені на струнах серця
про почуття свої пісні,
нехай на них моє озветься
та й затремтить також собі.
в світанку сонця золотого
для мене в пригорщі візьми,
а для кохання неземного
вогню у нього попроси.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись