Я дівчину зустрів, чарівну, випадково,
Неначє полетів у небо до зірок,
I зустріч та була нємов казкова,
Mи з двох боків ступаєм на місток.

Що душі з'єднує, та подих забиває,
I ми йдемо, неначє увісні,
I слів безглуздя лагідних лунає,
I я живу в тобі,а ти- в мені...

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись