Мене не вабить твоя висота,
Не варто спопеляти мою душу,
Не бійсь-я не стрибатиму з моста,
Але тобі зізнатися я мушу....

Я мушу запитати: чом тоді,
Коли жива ще була й непокірна,
Коли належала лише тобі,
Чому казав,що я тобі невірна?

Тоді,коли літала в небесах
П'янке кохання змусило тремтіти,
Я крила розпустила,наче птах,
Так рвалась в далечінь летіти.

Спалила все:і сваї,і мости,
Ні берега не бачила,ні краю,
Та знай:тоді то був не ти,
Не через тебе я й тепер згораю....

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись