Я вітер, що мандрує по світах,
я квітка, що заплуталась в колючках,
я у безодні вільний білий птах,
що знову планерує десь беззвучно.
Я втілення надії без страждання
та тихий шепіт вулиць і дібров,
я присмак невзаємного кохання,
який ніколи не покине та любов.
Я - мов відлуння тисячі розмов,
розмов людей, які ще не кохали
і почуття, які приходять знов
вони надії вічно не втрачали.
Я тінь всього, що зараз памятаю
і спогади того що не було.
А хто я? Просто я не знаю!
Я знов прийшло туди де не було....
1

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись