Думки неначе вітер
І серце не в спокої,
Не міг я уявити,
Що вчиниш стільки болю

Твої червоні очі,
Мої заплутані думки.
Невже всі ті безсонні ночі...
Марними були?

Невже та осінь
І твої руки на моїх плечах,
Були лише для болю
Були лиш просто на показ.

Я й досі людям вірити не в силі,
Змінила ти щось у мені.
Тепер неначе в замкненій могилі,
Я сам залишився...на дні.

А знаєш - ні!
Не цього разу!
Не дам я розірвать себе,
Не кинеш ти мене з розмаху,
Не втоплюсь в світі
Де нема тебе!

Я підіймусь і стану краще,
Зовсім не так "щоб довести!"
Я просто хочу те багаття
В своєму серці зберегти.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись