Твої губи нагадували пелюстки троянд
Так ніжно забивали подих
Хотілося із них напитися нектар
Та вирушав в той час твій потяг

Лунав гудок, займали всі місця
Стояли тільки двоє на пероні
Дивився він їй в очі без кінця
Вона тримала серце у долоні

Іще хвилина й потяг полетить
Вже б'ють копитом металеві коні
Осталась мить, прощання тільки мить
Залишитись у неї у полоні

Осиротів вокзал, всі люди розбрелись
Залишивсь він один стояти на пероні
Осталась пам'ять коли вуста сплелись
І ніжний поцілунок на посивілій скроні

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись