Коли це сталося – не знаю,
І як це сталось – не збагну,
Так, зрозуміла, що кохаю,
Так, зрозуміла, що люблю.
Коли у серці стільки болю,
Печалі, горя і страждання,
Я відмовляюсь від любові,
Я відмовляюсь від кохання.
Та правда є одна у світі –
Не можна серцю наказати.
І залишається терпіти.
І залишається чекати.
Надія завжди буде жити.
Надія вища над усім,
А серце – лагідно любити,
І я, покірно йду за ним...
0

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись