Закривалась від тебе... іншими.
Затулялась важливими справами...
Не ставали думки мої гіршими,
Не робились тобі ... заставами...

Все змішала: світи з планетами...
Все робила - тебе забути би...
Говорила душа сонетами,
Та я руки тримала зіткнУтими...

Затикала їй рота: "Мовчи ж бо вже!"
Та вночі чула всхлипів марення...
А ізрання: "Бог хай тебе... береже!" -
Це кохання мого ... відзеркалення.

Так, я сильна, я можу геть усе!
Серце рвати й вітрам усім кидати...
Хай мій розпач по світу рознесе...
Я навчуся про біль душі... вІдати...

Я знання тії питиму... літрами...
Лікуватиму тих, хто в журбі...
Лиш вночі, перед Богом, молитвами...
Я проситиму щастя... тобі ...

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись