"Кохаю..." серце тихо шепотіло,
Вуста мовчали, спалені журбою.
В душі щось квилило, щось нило,
Ти впевнено йшов стороною.
Розійшлось перехрестя доріг,
На якому нас зіштовхнула доля,
Ти душу мою не зберіг,
І забула я, що таке воля...
Лише серце вперто кохає,
І все ще чомусь чекає.
Я ж стомилася бути в полоні,
Небо спокій сипне в долоні.
Давно стерто усе по-між нами,
Ти лиш сон, який змило дощами...

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись