Я з тобою забуду про горе,
Я з тобою забуду печаль.
Твої очі бездонне море,
А душа сивочола даль.
Зачерпнула я з них по вінця,
Зачерпнула я з них через край.
Пригорни ж мене, любий, міцно,
Пригорни і не відпускай.
І як плакатиму від болю
Мої сльози тихенько втри,
Я забуду надуману волю,
Я забуду про злі вітри...
І туман розійдеться млою,
Ти за руку мене веди,
Хоч і в пекло піду за тобою,
Не покинь лиш, не підведи.
Я опорою стану міцною,
Стану пристрастю на віки,
Буду радістю, часом журбою,
Як не згину на дні ріки.
Полікуй покалічену душу,
Дай забути: живу - бо мушу...
Дай згадати, що жити хочу!
Поклади вже недолі край,
Невже є таки десь той рай?...

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись