А як знайоме відчуття - тремтіння тіла, кругом голова
І той метелик примітивний: лоскочить душу... І слова
Такі банальні, але теплі, що серце стукає сповна.
А погляд той, пронизує як голка зашиту рану почуття.
Ти ринеш в ньому немов хвиля, бездонне море – ожива.
А дотик! Перший дотик, тих рук, які торкалися несміло
Й шалений потяг двох сердець, в обіймах ніжних потонули.
А як знайоме відчуття – солодких мрій, колізії кохання
Лише в душі його слова, і погляд, і сліди рожевого бажання.
Пройшла лиш мить – а все життя, забутий ніжний поцілунок
І та пташина висота забрала серце, мов дарунок
І що тепер? Мовчать слова, і та любов вже як наркотик,
Та як знайоме відчуття – що лиш у подумках ти відчуваєш його дотик.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись