Де захід той? Коли багряне сонце,
Зануриться у море й зашипить.
І ми, неначе, знову незнайомці,
Сором'язливо ринемо у мить.

Де ті світанки, що зустрінем разом?
Коли набридне бути в самоті.
В шалений час, пізнавши смак екстазу,
Коли потрапимо? Скажи мені!

Де теплі ночі? Що проведені у мандрах,
І дні, до ниточки промочені дощем.
Коли вийдемо в космос, не в скафандрах,
То збожеволівши згорим. Не тим вогнем.

Не тим вогнем, що залишає рани,
Не тим, подарував що Прометей.
Це полум'я подібне до нірвани,
Стріляє влучно, ніби Курт Кобейн.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись