Ми давно вже розправили крила,
І минуле пішло в небуття,
Пам`ятаеш, як ти говорила:
«Буде краще колись життя.»
І обійми твої, мов ліки
Зігрівали душу мою,
Говорив тобі: «Буду навіки
Вдячний долі за ласку твою!»
Ми боролись за наше кохання,
Терном наші шляхи поросли,
Розлучалися мов востаннє,
Через пекло образ пройшли.
На життєвім шляху ти поряд,
І так легко з тобою йти,
Твій щасливий, чаруючий погляд
Буде в серці моїм назавжди!
Ми давно вже розправили крила,
І минуле пішло в небуття,
І душа моя говорила:
«Ти кохання мого життя!»

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись