Межу пройшла,
Черствою стала.
Здавалось, більш нема чого втрачать.
Та втратила себе,
Напевно.
І людяність,
Скоріш всього.
Упала,
Крила поламала.
Не ангел,
Поки ще й не чорт.
Для одного вона диявол,
Для іншого, -
Троянда лиш його.
Та от для себе:
Неприступна
Султана,
Що готова до всього.
Горіла в полум'ї та лаялась.
Він їй спаскудив все життя.
Та краще б загалом вже не кохала, ніж...
Таке розбурхане життя.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись