Вірш – загадка.
Вона була вродлива і зухвала
Дівоча гордість пасувала їй….
Всіх хлопчаків у класі закохала
У сірі очі серед гарних вій…..

Вона була красива і тендітна,
Струнка, неначе закарпатська лань…
А ще сором’язлива і привітна….
Із серцем, вкритим золотом бажань.

Воно було чарівне й дуже миле
Це непокірне радісне дівча….
Медове, наче яблуко достигле
Й солодко-терпке, наче алича…

А ще вона у почуттях блукала,
В її очах я вгледів щастя мить…
Вона мені у серце так запала,
Що й до сьогодні в ньому щось щемить….

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись