Навряд життя колись та й поверне
Ті розмаїті щастя візерунки…
Де хвилі моря пестили мене,
Немов твої ласкаві поцілунки…

Я ніс тебе в чуттєвий океан...
Сором'язлиу юну ніжну бранку…
Ласкаво обіймав тендітний стан,
Прекрасний, наче море спозаранку.

Безумна ніч... Крутилась голова
Від безсоромних ніжних поцілунків…
А ти руками вічність обвила
Й вустами малювала візерунки…

Навряд життя нам знову поверне
Ті ніжні сни в ранковому тумані…
Де хвилі ніжно пестили мене
І цілували, наче ти… в останнє…

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись