Моливсь на твій я образ мов ікону
Я падав ниць від погляду твого
Не міг я підібрать ні слів, ні тону
І не збагнув лише я одного

Не Бог, не ангел, чом я мав тремтіти?
Звичайна жінка, зовсім не з небес
Можливо плоть? Я мав тебе хотіти?
Хоча таких багато, і адрес

Сліпий був я, одні лиш забаганки
Ти принца ждеш чи білого коня
Моє життя, війна і полустанки
І смерть навколо ходить скрізь щодня

Сліпий був я, ждав справжнього кохання
Вдивлявсь в твоє я фото чи щодня
У відповідь отримував зітхання
Для зустічей немає часу й дня

Мине усе, чи справдяться надіі
Мине війна, кохання теж пройде
Згадаю я братів, військові діі
Можливо і згадаю я тебе

На пам'ять я залишу лише фото
Там де ми вдвох, тебе я обіймав
Можливо хтось спитає, брате, хто то?
Я відповім, якби я брате знав

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись