Крокую по лезу, сціпивши зуби, всередині мене адреналін,
Серце палає чорнобильським димом, розвіює хмари вітер в журбі,
Я знаю, що варто змовкнути трішки, забути про холод, тугу секунд,
Варто змовчати...
Карменове танго,
Карменова доля,
Думи проблем...
Сумбурні комашки граються в мозку, і п'янки веселі, а серце болить — осінь у дверях.
Історія скаже, що хвилею відчай тихий, як сон,
Напевно, брехня все, думає совість...
Де гордість?
Де сила?
Де хвилі морські — діви нужденні. Карменові учні співатимуть в серці, в горлі вино,
І справді по лезу ходячи з болем зникають страждання,
Горе моє.
Останньою вийду з депресії тіла, зникла давно, я хочу лиш спокій, краплі дощу чи хвилинне блаженство...
В церкву зове...
У виборі танців я виберу танго.
Квітка душа.
Кармен зрозуміє силою правди, а інші всі пройдуть в тихі вірші...
Карменова доля спіткатиме всюди: з ними в гарем...
Крокую по лезу, бритвами ранюсь,
Де віра у мене — сонце зрання.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись