Дурманно ковтати запах,що зводить з розуму.
І раптом зрозуміти, яке це божевілля.
Увійде шаленим теплом,чи диким морозом
Аромат дівочої шкіри.
Лишиться на пподушці зранку,
Просякне кімнату
Аура запаху дівочого аромату.
Вона була тут ще вчора.
Роздягалась, лягала спати
Але й не думала,
Як же зводить з розуму
Її дівочий запах-солодка вата.
Сплетіння мускусу, орхідей
Чи може ніччю стомлених білих лілей.
Її шкіра парує невидимим цвітом.
Я збирав би його,
Щоб тримати в таємній кишені жакету.
Щоб будь-де відчувати тебе.
Як зайду у кав'ярню, чи метрополітен.
Не згубити б,
Не забути б на сидінні в трамваї,
Не лишити його у поспіху вдома.
Цей аромат,мабуть, не втрачають.
Аромат, що зводить з розуму знову.
Як би мене запитали
Які квіти я люблю найбільше
Без вагань, просто сказав би
Її квітку плекав би вічно.
Квітку, що зводить з розуму ароматами,
Запаху дівочої шкіри-солодка вата.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись