Мово моя, мово!
Кажуть: калинова,
Я ж скажу :бідова
й довгий твій терпець!
за тебе — вбивали,
З рота — виривали,
Сміху піддвали,
хай би йому грець!

Що тобі робили?
Розказать — несила,
З пуп’янка душили, щоб тебе не знать.
Життя не вблаганне,
Та ти — невбиванна,
Мово нездолана, не можеш мовчать!

Суржик твій -приправа,
В піснях — золотава,
На вустах — заграва, аж на серці — щем.
Феніксом зродилась,
Ризами прикрилась,
Словом зколосилась й пролилась віршем.

Буде час минати:
Перемоги й втрати,
Але варто знати — ти це пам’ятай:
Це — пароль народу,
Код нашого роду,
Мова — це свобода,ти її плекай!

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись