Помоліться за Вкраїну, що Вас породила,
Годувала своїм хлібом, медом поїла.
Що співала колискову солов'їним співом,
За любов, що дарувала, захищала "тілом".

Настраждалась наша Ненька за роки ворожі,
І знущались з неї всяко дикарі-вельможі.
Руйнували, смажили, топили, вбивали,
Бо любові до землі цієї не мали.

Ось, і знову у вогні... чому ж ти палаєш?
Чому, земле Вільная, ти тепер страждаєш?
Наче маєм ми тебе одну боронити,
Цінувати, пестити, світу Восхвалити!

Та палає наша Ненька не від вітру й сонця,
А страждає від руки свого охоронця.
Від тих кому довірила і поля, і ріки,
Не шанують діти матір, нема їй опіки.

За Неньку ласкавую свою помоліться люди.
За землю кровавую, таку, як не всюди.
Свою Неньку захищайте, бо вона єдина,
Недарма ж нам Богом дана рідна Україна!

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись