Вогонь рятує хмари від зневоди
Розчинення сполуки марних сліз
У темряві зажуреній істоті
Покличе в поміч янголів-провидць

До січня я гадав - до лиха лихо
До дурнів приєдналися дурні
Злютує влада, Потім буде Вішать !
Життя Європи — видко наче міф

Та виявились дурні - козаками
Супротив Долі рабської пішли
Вдягнули каски, іноді червоні
Життя у розмін, інша - вирів снів

Вогонь до рук, так лячно, Подив Кулі !
Обмеження — ніякого, Сім Бід !
Громада кличе - " Воля, у неволі
Люд не живе — живуть лише раби "

Кобзар казав - “ Ви люди, люди Диво “
Сприймайте, об'єднайтеся, любіть
Себе любіть - Любити Україну !
Так Нігоян читав... а ж доки смерті мить...

Ви бачили струмок колись із крові ?
Він не гучний, густенько так біжить
О так зливались струмені у Горе
Людське, велике - Небо Широчінь..

Спливли два роки довгих та знегоди
Не всі живі, вцілілому щастить
Родина ті, хто має спільну долю
Навзаєм ціль та серце жевриво

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись