Кохання, від якого шаленіли
І пролісків лісних яскрава просинь,
Над нею гучно так джмелі гуділи.
Йшли через луки, де паслися коні,
Рясніла після повені травичка,
У ароматів весняних в полоні
Плелася юності в майбутнє стрічка.
Нестерпні дотики краси земної,
Весни обійми ніжні та ласкаві
На все життя залишиться зі мною,
Як юності стежиночки яскраві.
Коментарі
*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись