Цвітуть самозакохані нарциси,
Ковтають пристрасть з келиха тюльпанів,
Ірисів гостре листя, ніби списи
Та ставні канделябри від каштанів.

Земля уже вкривалась пелюстками,
Їх вітер з абрикос зривав зухвало,
Все, як міраж, все буцімто не з нами,
Яскравістю цвітіння дивувало.

Не бачити красу - погана звичка
Не помічати зовсім все навколо,
Пухнаста, малахітова травичка...
Весні радіє серце, як ніколи.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись