І розійшлись таки шляхи,
Як ти і хотів,
А знаєш?
З тих пір пройшли роки,
Та ти вперед піти не зміг.

Серед руїн, розвалин,
Серед стін безмовних,
Ти ще з того "вчора",
Шукаєш відклику в душі,
І пишеш знову й знову,
Скромне і таке німе "Привіт",
Що краще я б не знала мову,
Ніж відповідала щось тобі.

Себе питаюся "Для чого?
Давно же приспаний той світ,
І довіра моя не для нього"
Та повага до минулих днів...

Видохом примирення з собою,
Хоч з нутром на сторожі,
Я проведу цей діалог з тобою,
Хай допоможе він тобі.

Не сип на рани більше сіль,
Не живи в мені загадкою,
Ти і так уже на вік -
Білий біль із чорною ознакою.

Досвід - це колосальна сила, особливо коли він усвідомлений.
01.03.2021

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись