В твоїм чолі з'явилась сивина,
та ти, матусю, як завжди, красива.
Звичайно, це погана новина:
твоя голівонька вже скоро стане сива.
Волосся вже покрила сивина.
І ти - сумна, як тепла осінь - тиха.
Звичайно, це погана новина,
та я скажу хоч голосно, хоч стиха:
для мене, ненько, ти - усе життя.
Не йди від мене, я молю, благаю!
Ведеш мене за руку в майбуття.
З тобою, мамо, пташкою літаю.
Не йди, матусю, ще потрібно жить.
Ти - сонечко, ти - зіронька у небі.
Тобі загляну в очі лиш на мить,
І вже в житті нічого більш не треба.
Дивлюся в неба очі голубі.
Матусю, наша осінь - ще далеко!
І довго-довго жити ще тобі.
Прошу, не відлітай, моя лелеко!
Коли ти йдеш стежиною в саду,
Всі квіти розцвітають лиш для тебе.
Як підеш ти,то я також піду,
Бо хочу жити там,де очі неба.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись