Привіт, коханий Юра!
А я тебе, ще не забула!
Я пам'ятаю, як серце стукало й тремтіло,
Воно до тебе так хотіло.
Я пам'ятаю, як ти казав, що любиш і кохаєш,
Але ти ж мене не довіряєш!
Як тобі кохання доказати?
Може душу свою показати?!
Але для тебе й душа і серце вже відкриті
І це було тієї миті
Коли мені сказали, що ти вже З іншою гуляєш,
А я сказала, що ти мені не ізміняєш.
Тоді я й зрозуміла, що кохаю,
Адже без тебе я життя не уявляю!
Так я пам'ятаю все, що було,
Бо серце моє, ще не забуло!
Воно заради тебе тільки б'ється
Ночами плаче, і здається
От-от воно вирветься на волю,
Бо вже не може терпіти стільки болю...
Так, я пам'ятаю все! Я не забула!
Ти тільки знай, що я вже не така, як була!

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись