Голос

Ти, Україно, яскрава Зірка
Чому ж Твій Голос від сліз бринить?
Бо Ти не хочеш вмирати знову
Бо Ти не хочеш дітей ділить

Нащо кайдани, коли є віра?
Нащо гармати, коли є спів?
Тебе плекати, як діток мати
І Божа милість замінить гнів

Впадуть каштани на чисті роси
Вітри дніпровські схвилюють лан
А довгі коси, розкішні коси
Обіймуть ніжний дівочий стан

Кінець чудовий у мого вірша
Та знову Голос від сліз бринить
Не дай нам, Боже! Не дай нам, Боже!
Не дай нам, Боже, Вкраїну вбить!

Княгиня Ольга, князь Володимир,
Пречиста Діва й святії всі
Нам допоможуть, коли ми будем
Дітьми святої Київ-Русі

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись