Та розквітне квітка
І знову сонце посміхнулося
В душі я українка
В Україні живу, тим я горджуся.
Як сильно подує з заходу вітер
Я згадаю, як народилась
Згадаю своє перше літо
І коли батькам усміхнулась.
Як тоді коли робила перші кроки
Була і буде батьківська любов
Як обіймали материнські руки
Які ніколи не забуду й знов.
Як чекала тепла сонця
І бігла босими ногами по траві
Як же зараз болить серце
Як згадаю всі ці події.
Як хочу на Україну повернутись
І бути хочу у своїм дворі
Так кортить до мами пригорнутись
І радіти цій порі.
Хоч зараз серце тривожно затремтить
Я все одно залишуся тут навіки
Хоч далеко я, так болить
Все одно це болить душа українки!

Юлія Мартин

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись