Ти стояла задумана скромна
Жовте листя тримала в руці
Ти кричала хоч була безмовна
І багрянець блукав по щоці

Вітер пестив русяве волосся
Вибиваючи з очей сльозу
Ти благала чи то так здалося
я без тебе уже не живу

Нашим долям судилось зійтися
У безумстві безглузих віків
Де ти зараз прошу відгукнися
А я знову кудись полетів

Ти стояла замріявши погляд
Все гляділа кудись в далечінь
Ти думками поринула в спогад
Де від мене залишилась тінь

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись