Нас розділяють тисячі кілометрів і навіть роки
А те що було, то давно вже минуле
Сказать що моя, вже мабуть навпаки
Що було колись давно вже забуле

Вже вкотре дивлюсь на загаслі свічки
На зорю на небі що тихо згорає
Можливо згадаєш про мене і ти
Можливо колись, ніхто це не взнає

Мій погляд летить крізь озон у пітьмі
Поцілувати росою тебе на світанку
Ти була моєю у тому житті
Допив я тебе до самого останку

Присядь , давай ми лише помовчим
Згадаєм у снах наше спільне минуле
Ти вже не моя, твоє серце мовчить
Але не моє, воно не забуло

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись