Невже у коханні потрібно померти
Щоб завжди залишатися мрією
Щоб не стерли життя кілометри
Не чекати світанку з надією

Щоб любити невже треба втратити
Рідну душу як промені літа
Розділяли щоб серця галактики
В одиницях мільйонного світла

Щоб серця розривало тривогою
Під напором кисневого тиску
Щоб наповнились очі вологою
Бо немає без сліз життя зиску

Щоб любити невже треба мучити
Та втрачати останні надії
За життя ми занадто всі зсучились
Що боїмся приходу Месії

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись