Не вір слова вони такі страшні,
Не вір словам вони такі мінливі ,
Ти просто тонеш у людській брехні
І впевнений ,що ці слова правдиві.
А все заради вигоди….. Еге ж ,
нічого просто так у світі не буває,
Ти справді довіряєш,але все ж….
Буває так,що просто забуває…
Так,забуває, просто забува,,
А може ти сама придумала усе…
Такі хороші були всі слова,
А залишились спогади і місце… вже пусте
Чомусь так смішно, і водночас страшно
Все трішки важче я зітхаю,
Він залишив це так невчасно
І якогось не до мого «я скучаю».
Не вір словам вони такі страшні,
Не вір словам вони такі миттєві…
Ти так потрібен був мені ,
А зараз ці слова вже не суттєві.
На жаль….на жаль усе закінчилось між нами ,
І ти казав ,що варто закінчити,
Тебе не хвилювало де я саме
А я в той час вже не хотіла жити…
Не вір словам вони такі страшні,
Не вір словам вони такі жорстокі,
Ех,люди,люди,але ви дурні
Коли не бачите ці перші кроки.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись