Спи, спи, душа моя, засинай
ніхто не обіцяє рай.
І ти до болю вже звикай,
та ти існуй, ти не вмирай.
Ти чуєш, як пташки співають?
Ти бачиш, ось вони літають?
Пусти із ними у політ
ти свою душу...і повір,
що все минеться, все пройде,
усі незгоди час зітре,
їх змиє дощ, вітер розвіє,
і знов розквітнуть в серці мрії...
Ти просто вір - і все минеться,
як не минеться - приживеться...
й ти звикнеш до свого життя,
того, де прагнеш забуття...

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись