Життя із тобою це справжня морока
Життя що без тебе це вирвані роки
Як здихатись з змістом цього порока
Щоб врешті отримати бажаний спокій

Неважлива жахлива моя одинокість
Безтямне кохання може згоріти
І в річці краплина буває остання
І сонце не всіх може справді зігріти

Пророцтва віршів це свята літургія
Тремтіння душі на сегменті паперу
Підвищує біль ця програма жорстока
Удаваний спокій розхитує нерви

Ми давні заручники наших стосунків
Розірвані нахрест наші матраци
Чекаємо карми написаних пунктів
Щоб іти будувати небесні палаци

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись