Боже, немає нічого у світі цілому..
немає, не буде, лиш листя в калюжі -
таке почорнівше, без долі, без дому,
як продане серце, як продані душі..

Не верниш того, що було неминучим
і стало легендою, спогадом сивим..
не вип'єш все знову, бо стане потворним
все те, що було надзвичайно красивим..

Сніги, заметілі і вітер пекучий..
сліди із минулого, сон чорно-білий..
і подих важкий, надзвичайно болючий..
заплакане небо і погляд плаксивий..

Така, як була, я вже точно не буду
і море з пітьми перейду, перетну -
в ім'я тих подій, яких не забуду,
які відпустила десь на самоту..

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись