Сумнівний голос в телефоні,
Такі ж обІцянки й слова,
Сумнівні фото у айфоні -
Вже просто кругом голова.
А ти сидиш на крАю ліжка,
Ти просто плачеш, бо болить,
Уже душевна твоя діжка
Все виливає й не терпить.
Поїхав уже другий потяг,
Забув з собою взять тебе,
А голові лиш літній протяг
І думка : «Завтра забере»!
Так пролітали дні за днями,
Так пролітали почуття,
Душа наповнилась піснями,
Щоб заглушити відчуття.
А потяг все з доріг звертає,
Не хоче забирать тебе,
Напевно, справді «хто чекає»,
Той і отримує усе.
Напевно, час – найкращий лікар,
Ну а чекати – це мета
Коли отримуєш удар,
То розумієш , це життя.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись