Нема чого казать, та й нащо говорити
Давно замовкли в нас ті щирі почуття
Спадає листя мов душа, втрачає колір літа
Та й зимно вже мені, холодні відчуття
Немає більше слів і твоїх поцілунків
Слова лише слова, вони давно пусті
Пригнічена душа знівечених стосунків
Складається в слова у порванім листі
Нівець всіх почуттів мов вщент згоріле жито
Пустотне відчуття й стирчить лише стерня
Просіяні стосунки через життєве сито
Відправлені в минуле і кануть в забуття
Кружляють вже круки у пошуках сенсацій
Їм мало вже душі, їм тіло подавай
Розірвані вщент нерви як стовбури акацій
Крадуть у нас життя і відправляють в рай
Коментарі
*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись