Я спробую вернутися до мови.
Скажу слова для світу так,
Як патріот.
Та навіть це віддасться мені біллю.
Та навіть це у серці заболить.

Я українка.
Спробую, напевно.
В історії змінити свій народ.
Та як сказати так відверто:
Людей не змінює ніщо.

Я інкколи себе низькою відчуваю.
І думаю, що в жилах кров Турхан.
Та потім до своєї стійкості вертаюсь.
Бо кров ніщо,
А важливіш, - душа.

Я інша.
Ні на кого я не схожа.
Хай інколи і граю,
Але я, -
Це я.
І горда,
І занадто молода.
Та й надо вже живуча
Як для цього світу.
Хай граю завжди.
Але я, -
Це я.
Щоб вижити потрібно грати ролі.

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись