Я тримав у руках свою долю
Ніжно здмухував перший сніг
І затиснувши в кулак свою волю
Обіймав як оберіг

Не злякати щоб щастя навмисне
Не причинити обіймами біль
Лише пульс на скроні тисне
У скованому від ніжності тілі

Я тримав її ніжно за плечі
І погладжував тихо волосся
Я чекав із острахом вечір
Щоби щастя подовш збереглося

Я тримав її пальці до ранку
Цілуючи поглядом вії
Захищав від приходу світанку
На палаючому бажанням тілі

Цілував пелюстки її губи
Ніжним барвом рожеві троянди
Не зламати щоб поштовхом грубим
Ці приємні на смак діаманти

Я тримав у руках свою долю
Ніжно здмухував перший сніг
І затиснувши в руках свою волю
Обіймав як оберіг

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись