Я тебе випрохав
Можливо навіть вимолив
Зникали давно вже надії
Здавалось помер, вихолов

Не було вже часу боротися
В що вірив також помирало
Змінювалося життя ритмами
Здавалось що мене вже не стало

Стою я перед Богом з надією
Щоб щастя своє не злякати
Здавалася ти навіть не мрією
А щось неземне, недосяжне

Твій образ тепер мені сниться
Малюнками ранкової кави
Зникають навколишні лиця
Що погляд раніше ласкали

Я прошу тебе моя зіронька
Що стала для мене весною
Залишся яскрава мов квіточка
Милуватися буду тобою

Коментарі

*для додавання коментарів необхідно увійти або зареєструватись